Блоги

«Буде у вас вічний газ…»

Цю історію я почув у одному із населених пунктів Недригайлівського району…

…До села заводили природний газ. Все більше й більше ямкове мереживо окутувало красиве невеличке село, яке розкинулося, мов човник, серед розбурханого  океану - рівнинних родючих полів.

Жителі надіялися й сподівалися, що цього року вже точно «голубий» вогник засяє в їхніх оселях.

А от Симону Панкратовичу не давала спокою думка:  «Мо’, б раніше до себе його провести…» Бо ж по-сусідськи, до поштового відділення його вже провели, от-от повинні вже й підключити…Ото й вирішив навідатися до робітників, які вкладали трубу в траншею поза його, Симона, городом.

« І скоріше прокладу, і дешевше обійдеться», - гадає собі він.

- Оце, хлопці, я до вас, - каже після «добридня» Симон Панкратович. - З ділом, знач…А хто у вас за старшого?

- Та он! - у відповідь йому хлопці й вказують на вже літнього чоловіка. - Петро Васильович…

Старий ще якусь мить потупцював поруч траншеї, щось прикидаючи в умі, а потім пішов до майстра.

Розмова відбулася між ними досить тривала, доки вітерець не доніс до робітників слова: « А чого ж, Панкратовичу, буде у вас вічний газ…Ось днями пошту тільки підключимо. А потім - і до вас протягнемо… Спочатку - до літньої кухні, а трохи згодом - до хати…».

А вже під кінець тижня, дійсно, в кухні із комфортки газової плити випурхнули  язички полум’я .

«От, що значить, мати розумну голову на плечах, - міркує Симон Панкратович. - Доки до сусідів дотягнуть: рак свисне, а в нього «повний ажур» - є вічний газ…Навіть відра горілки не жаль, кабанчика, якого віддав - теж…На зекономлені гроші  не одного підсвинка куплю, і цукру та дріжджів для самогонки ого - го скільки придбаю!..»

«Вічний газ» горів та радував  більше місяця. А потім …раптово «голубий» вогник зник.  Симон - до газовиків, а тих вже й слід простиг - подалися із села в невідомому напрямку. Де їх розшукувати? Ніхто не знав. А якщо й розшукає, тоді - що?..

Син Максим приїхав погостювати до батька. Той відразу й забідкався, мовляв, труба з газом забилася - не надходить той до кухні.

- Коли проводили? - запитує метикуватий син.

- За місяць уже звернуло, - батько  у відповідь.

- Я не про те. Вночі вели, а чи вдень?

- Уночі… - тихо каже Симон Панкратович.

…Ішов син двором і пильно вдивлявся в землю. Зупинився аж у садку.

- Батьку, несіть-но сюди лопату! - донеслося звідти.

І коли лопата дзенькнула по балону, Симону Панкратовичу здалося, що вона брякнула по його серцю…

view counter
view counter
view counter
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.