Нещодавно ми з сусідом передивилися тв-репортаж про сумський марш голодних заводчан.

Він каже: «От шо за люди! Вони не розуміють, куди й до кого звертатися з проблемою! Чого вони пішли до мера? От за кордоном, якщо щось не так, то трейд-юніони вчепляться в горлянку отому капіталісту так, шо мало й не покажеться!»

«Так, це дійсно так» - відповідаю – «Але в країні, де нема дієвих профспілок, профспілкою частіше всього є уряд. Ти пригадай, як прем’єр без всяких демонстрацій підняв зарплатню в країні? Люди думають, що саме влада про них подбає і цього разу, от і йдуть до територіального керівництва».

Як відповіла місцева влада?

Відповіла очікувано.

Місцевий очільник наголосив щось дивне: «Люди (= тобто прості робітники заводу), скажіть мені (= керівнику обласного міста), що робити, те я і зроблю».

Місцеві депутати повели себе як типова європейська інституція останніх часів, тобто виказали свою стурбованість.

І що вирішили? Звісно! Написати листа прем’єру та уряду країни.

І от в цей момент репортажу зайшов третій сусід й каже: «Ви такі цікаві, такі «на умняке», а щоб ви зробили в цьому випадку?»

Дійсно, а що можна зробити в даній ситуації?

Слід перерахувати гроші на завод, щоб люди отримали заробітну плату.

За що перерахувати кошти?

Наприклад, викупити будівлю старої вечірньої школи, яка межує з готелем «Юбілейний» по вул. Привокзальній. Або розглянути інший актив.

Навіщо?

Створити загальноміську територію для нетворкинга, стартапів, айтипростору, тощо.

Цього нема в м. Суми. Поява такого приміщення, за умови вдалого управління, буде в нагоді для кмітливої та підприємливої сумської молоді.

Це, нмд, дасть поштовх для росту бізнес активності в місті.

Чому це робити зараз?

Поки не почались процедури банкрутства й задля виплати боргів заводчанам.

Скільки вартуватиме будівля?

Можливі переговори, можливо організовано тендер. Я, думаю, що вартість співвідносна з борговими зобов’язаннями.  Хоча реальні показники мені не відомі.

Як зробити?

Слід приділити увагу конструкції угоди і бути стовідсотково впевненим, що гроші надійдуть людям. (Маю досвід таких угод).

Що буде з цього - місту?

Дивне питання, скажете Ви. Але ні. Зараз задля зміцнення місцевих бюджетів в умовах реформи децентралізації та згідно податкового кодексу 60 відсотків від  податку на заробітну плату надходить місцевому бюджету = тобто місту Суми!

Арифметика така:

1000000 грн*18%(ставка ПДФО)*60%=108000 грн, тобто по закінченню угоди отримаємо будівлю на баланс громади, погашення боргів й дохід в місцевий бюджет.

Послухайте, місто заробить майже 11 (!) відсотків прибутку.

Де взяти гроші?

Припинити «безперспективне» фінансування т. зв. будинку молоді «Романтика», задіяти інші статті бюджету, отримати фінансування ДФРР.

Які ризики?

Будівлі – в жахливому стані, ціна – не «підйомна», небажання керівництва заводу йти на зустріч, тощо.

Проблеми на цьому шляху будуть, але слід починати перемовини.

P.S.

Оголошую, що я не є співробітником заводу і не є зацікавленою особою.