Про причини та наслідки переформатування влади, бачення подальшої роботи Уряду та парламентської коаліції ми поспілкувалися з народним депутатом від Сум, представником фракції «Народний Фронт» Олегом Медуницею. 

- Політична партія «Народний Фронт», яку очолює Арсеній Яценюк, була членом попередньої парламентської коаліції і лишається членом нової коаліції «Європейська Україна». Чому ж тоді Яценюк пішов у відставку? Навіщо було потрібне таке переформатування?

- Ви бачили, що урядові закони часто не знаходили підтримки у парламенті – не набирали достатньої кількості голосів. Очевидно, що реалізовувати Коаліційну угоду стало неможливо. Коли у лютому Верховна Рада не змогла відправити Яценюка у відставку, стало зрозуміло, що просто ніхто не хоче брати на себе відповідальності. Тоді Яценюк запропонував Коаліції і Президенту підтримати його Уряд і Програму, базовану на коаліційній Угоді та Меморандумі з МВФ, або висунути альтернативу. Але, як ми бачимо, політикум цікавить лише крісло прем’єра, хтось зацікавлений у позачергових виборах, утім ніхто не був зацікавлений у реалізації реформ.

Яценюк добровільно передав владу і пішов у відставку. Продовження реформ його цікавить більше, ніж крісло прем’єра. Фактично Яценюк зірвав спроби дестабілізації у Верховній Раді і цілої державної влади. Він започаткував нову політичну культуру – спадковість влади.

- Члени Народного Фронту також увійшли до складу нового Уряду Володимира Гройсмана. Який сенс такої рокіровки?

- Ми не могли «гримнути дверима» і піти в опозицію, поки лишається можливість впровадження реформ. Тим більше, що Гройсман задекларував, що і далі йтиме шляхом реалізації Програми Уряду Яценюка. Серед членів нашої політичної сили є багато досвідчених фінансистів, фахівців, які вміють рахувати, вони однозначно повинні лишатися в Уряді і формувати державну політику. Це не популісти, а системні реформатори, які однозначно мають перспективне і системне бачення процесів. Парламент і Уряд мають повернутися до ефективної роботи. Ми не можемо допустити реваншу проросійських та регіоналівських сил.

- Які із основних досягнень попереднього Уряду Ви могли би відзначити? Що вдалося кардинально змінити?

- Уряд Яценюка забезпечив безперебійні соціальні виплати, і це в умовах війни. Нам вдалося скоротити зовнішній борг на 6 млрд. дол. Крім того, суттєво збільшено видатки на оборону, підвищено платню військовослужбовцям. Ми забезпечили енергетичну незалежність України від російського газу, його споживання скорочено на 53 відсотка. Ми вперше перестали дотувати «Нафтогаз» і перенаправили ці кошти на надання субсидій. Принаймні, на Сумщині цього опалювального сезону субсидіями скористалося більше 50 відсотків домогосподарств. Також хотілося б відзначити запровадження системи електронних держзакупівель, що суттєво зменшує корупційну складову у процесі освоєння бюджетних коштів.

- Днями Ви презентували у Сумах міжфракційне депутатське об’єднання «Наступ», до складу якого Ви увійшли. Коротко охарактеризуйте головні завдання цього об’єднання.  

- Ми позиціонуємо себе, як антиокупаційне депутатське об’єднання. Головна мета, яку ми перед собою ставимо – боротьба з гідрою «руського міра». Ми добре розуміємо, що рука Кремля залізла дуже глибоко і в нашу економіку, і в нашу політику. Якщо говорити про суми, то можна назвати конкретні кейси.

Перше: «Завод Фрунзе», який контролюється російським олігархом Григоришиним, де зараз відключається електропостачання, де затримується зарплата. І при цьому мільйони коштів виведені через офшори, і при цьому ми знаємо, що Григоришин напряму фінансує антиукраїнські політичні сили.

Друге: «Сумихімпром», який через Фірташа і офшорні проклади так само виводить кошти з України, при цьому платить працівникам мізерну зарплату і має нахабність просити у міськради пільгу на землю.

Третє: російська контрабанда підакцизних товарів (тютюн, спирт, пальне). Закриття лише на місяць нелегальних заправок додатково дало міському бюджету у 1,5 рази більше доходу.

Четверте: Московський патріархат. Усі ми пам’ятаємо, як Євлогій агресивно висловлювався проти України, зараз, правда, дещо «заліг» і не висовується.

П’яте: поступливість нашого обласного і міського керівництва. Не маючи твердої проукраїнської і державницької політики, на чию користь і проти кого будуть використані закумульовані такими чиновниками ресурси, якщо раптом завтра прийде на Сумщину «старший брат»? Тому лише реальне розуміння зовнішніх загроз дасть нам шанс на нормальний і самостійний розвиток держави. За це ми і боремось. 

®