Блоги

Україна 2020. До чого маємо прагнути?

Реалізувавши всі ці кроки, Україна стане на шлях реалізації дійсно амбітної мети – лідерства серед держав Європи та світу. В економіці, політиці, культурі, спорті… Чим вища планка – тим вищі досягнення. Україна повинна стати новим центром тяжіння у світі, і це цілком реальна мета.

Події довкола України - це величезне випробовування, яке водночас може нас як повністю знищити, так і піднести на небувалий рівень розвитку. Україна або повністю зникне з політичної карти світу, або стане його новим центром.

Такі виклики історії змушують нас ставити собі амбітні цілі та впевнено йти до їх реалізації. Але й тут – кожен розуміє амбітність по-своєму. Для одних амбітною метою буде повернення Україні Криму, або збереження Донбасу у складі України, або взагалі збереження української державності. Для інших пріоритетами будуть безвізовий режим з ЄС, вступ до НАТО, заявка на членство в ЄС…

Вважаю, що все перелічене не підходить нам в якості стратегічної мети. Наша мета не повинна залежати від бажання інших країн, а вступ чи відмова залежить саме від держав-учасниць будь-яких міжнародних організацій. Ми ж можемо і маємо максимально інтегрувати нашу країну в економічний та політичний простір Західного світу.

Лише тоді, коли наша країна буде сильним геополітичним гравцем, нас хотітимуть бачити і в Євросоюзі, і в НАТО, і у Великій вісімці. Нам не потрібно буде проситись, адже нас самих будуть запрошувати.

Що ж для цього потрібно? Все те саме, що потрібно самим же українцям: справедливі суди, ефективна державна служба, чесні правоохоронні органи, сильна армія, максимально прості умови ведення бізнесу, низький рівень бюрократії, високий рівень розвитку освіти, науки, культури, спорту, об’єктивна журналістика…

Так, змін потребує, в першу чергу, наша держава та наше суспільство. Чи реально це зробити до 2020 року? Цілком. Все залежить від нас. Але наша задача ускладнюється тим, що країна перебуває у стані неоголошеної війни. Тому вирішити свої внутрішні проблеми не можливо без перемоги над агресором. А перемога можлива лише у разі внутрішніх реформ. Ці дві задачі доведеться вирішувати одночасно.

Коли ми зможемо перемогти Росію? Тоді, коли ми станемо незалежними від неї економічно та політично, коли наша армія буде професійнішою і сильнішою за російську, коли ми підтримаємо поневолені народи Російської Федерації у їх національно-визвольній боротьбі, коли Москва втратить статус російської столиці, а на уламках Російської імперії постануть нові незалежні демократичні держави.

Звісно, всередині нашої держави головним пріоритетом має стати боротьба з корупцією. Наголошую – не з корупціонерами, а з системою, що її породжує. Корупцію можна подолати не арештами корупціонерів, не посиленням кримінальної відповідальності за корупційні дії, а дерегуляцією, дебюрократизацією державного механізму.

Коли громадянин має змогу контролювати розподіл сплачених ним податків, чиновникне має змоги красти. Коли громадянин має змогу вільно обирати державне керівництво – політики змушені виконувати свою передвиборчу програму. А коли громадянин може ухвалювати рішення через інструменти прямої демократії – вся держава працює на нього.

Тому головний курс, який має брати Україна – це спрощення будь-яких процедур, в першу чергу – для ведення бізнесу, і збільшення ролі громадянина в управлінні державою. Майдан показав готовність українців до використання механізмів прямої демократії. Референдуми, громадські слухання, громадські ініціативи, петиції – повинні набути реального змісту.

Реалізувавши всі ці кроки, Україна стане на шлях реалізації дійсно амбітної мети – лідерства серед держав Європи та світу. В економіці, політиці, культурі, спорті… Чим вища планка – тим вищі досягнення. Україна повинна стати новим центром тяжіння у світі, і це цілком реальна мета.

По тематике

Николай Федоров
В Україні можуть почати вирубати ліси

«Реформи» української промисловості, що призвели до суттєвого зниження рівня ВВП за останні два роки, зараз можуть торкнутися українських лісів....

Дмитро Сінченко
Політична корупція. Як протидіяти?

Маємо визнати, що в Україні не працюють механізми внутрішньо-партійної демократії. Саме відсутність внутрішньо-партійної демократії не дозволяє рядовим членам партій ані...

Дмитро Сінченко
Наздоганяти Європу, чи випереджати світ? Частина 1-ша.

Коли люди масово виходили на Майдан, вони говорили про необхідність зміни Системи. Про те, що необхідно винести урок з Помаранчевого...

Дмитро Сінченко
«Чорні діри» податкової, «холодна лінія» та середній палець

Податкове законодавство і його вади – не єдина проблема цієї системи. Дірки в законах роблять дірки в економіці, створюють корупційну...

Дмитро Сінченко
З голови на ноги. Про проблеми викладання української історії

Поки ми не зламаємо стереотипи, не навчимо людей пишатись своєю історією - нічого путнього не буде. На жаль, зараз наша...

view counter
view counter
view counter
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.